Ім’я Катерини Кухар вже давно стало синонімом українського балету. Але є ще одна сторінка її історії. Катерина — керівниця Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної.
Читайте также: «Не закохуватися у факти, а шукати людину»: Олена Моренцова-Шулик готує фільм про Софію Яблонську
І цього літа вона вирушила з особливою місією до Ісландії. Разом із випускниками та студентами коледжу вона представила «Лісову пісню», балет за мотивами драми-феєрії Лесі Українки, одну з найпоетичніших сторінок нашої культури. На честь цієї подорожі ми поставили Катерині запитання анкети Марселя Пруста, аби торкнутися того, що ховається за досконалістю кожного її руху.
Які чоловічі риси вам імпонують найбільше?
Великодушність — велич душі. Внутрішня сила без потреби її демонструвати. Почуття гумору.
Які жіночі риси ви цінуєте найбільше?
Гідність, мудрість і здатність залишатися красивою душею навіть у найважчі часи.
Ваше улюблене заняття?
Створювати. Чи то виставу, чи команду, чи можливості для інших людей.
Ваша головна позитивна риса?
Легкість, та вміння бачити можливості там, де більшість бачить лише проблеми.
Ваша головна негативна риса?
Я надто багато беру відповідальності на себе.
Що робить вас щасливою?
Коли мистецтво змінює чиєсь життя. І коли поруч усміхаються мої діти.
Що ви вважаєте найбільшим нещастям?
Втратити свободу бути собою.
Ваш улюблений колір і квітка?
Білий. Півонії.
Якщо не собою, то ким би вам хотілося бути?
Напевно, світлом. Воно нічого не забирає собі, але допомагає іншим побачити красу.
Якби ви мали можливість зустрітися з будь-якою людиною, яка коли-небудь жила на Землі, хто б це був? І що б ви йому сказали?
Леся Українка. Я б сказала: «Ваша “Лісова пісня” продовжує говорити зі світом. Ми лише допомагаємо їй звучати.»
Читайте также: Крізь полум’я і темряву: Раян Гослінг стане Примарним вершником
Який іще талант ви б хотіли здобути?
Писати книги.
Де б вам хотілося жити?
Там, де мої рідні. Але серце завжди повертається до України.
Ваші улюблені поети?
Леся Українка, Василь Симоненко, Ліна Костенко та Вільям Шекспір. Вони пишуть так, ніби слова теж уміють танцювати: надихати, ранити, лікувати й залишатися в серці надовго.
Ваші улюблені художники?
Сандро Боттічеллі — за гармонію й світло. Микола Пимоненко — за щирість українського життя й тонке відчуття людської душі. Едвард Мунк — за «Мадонну», яка для мене є однією з найсильніших робіт про жіночу природу. Альфонс Муха — за шляхетність і поетичність жіночого образу. Густав Клімт — за полотна, у яких декоративність ніколи не затьмарює глибину почуттів.
До яких вад ставитеся поблажливо?
До людських слабкостей. Досконалість мене не захоплює — мене захоплює щирість.
Що найбільше ненавидите?
Підлість та людей, які носять надто багато масок.
Що є вашим основним недоліком?
Надмірна емпатія. Я часто переживаю чужий біль так, ніби він мій власний.
Примха, яку іноді собі дозволяєте?
Красиві туфлі. І красиві заходи сонця.
У яких випадках дозволяєте собі сказати неправду?
Коли правда може без потреби зламати людину.
Найбільше кохання вашого життя?
Мої діти. І мистецтво.
Коли та де ви були найщасливішими?
У ті миті, коли після вистави бачиш очі людей, у яких стало більше світла.
Найбільша цінність, яка у вас є?
Люди, яких люблю. І можливість залишити після себе не лише спогади, а й сенси.
Якби ви могли повернутися на Землю у вигляді будь-якої людини чи предмета, що чи хто б це міг бути?
Вітром. Він не має кордонів.
Ваші улюблені напій та страва?
Кава і Spaghetti alle vongole.
Що викликає у вас огиду?
Кон’юнктурність. Бо вона майже завжди починається зі зради самому собі.
Якби ви могли змінити минуле, що саме зробили б?
Нічого. Кожне випробування зробило мене тією, ким я є.
Кого ви поважаєте найбільше з тих, хто нині живе?
Людей, які навіть у час війни залишаються людьми.
Ваш улюблений вислів?
Post Tenebras Lux. Після темряви — світло!
Ваше гасло?
Не шукати виправдань. Шукати рішення.
Ваша заповітна мрія?
Щоб українське мистецтво стало невід’ємною частиною світової культурної спадщини, а Україна жила у мирі.
Улюблене слово?
Натхнення
Слово, яке не любите?
Апатія
Що для вас гроші?
Інструмент. Вони мають відкривати можливості, а не визначати цінність людини.
Що вам найбільше подобається у сучасному світі?
Те, що відстані перестали бути перешкодою для ідей.
Суперздібність, яку вам хотілося б мати?
Зупиняти війну одним дотиком.
Що ви найбільше цінуєте у своїх друзях?
Вірність. Почуття гумору. І здатність мовчати поруч, коли слова зайві.
Коли опинитеся перед Богом, що ви Йому скажете?
Дякую Тобі за те, що завжди був поруч, і я це відчувала. За людей, до яких Ти дозволив мені доторкнутися серцем. За всі випробування, які ми пройшли разом. І за дари, якими Ти мене наділив. Я щиро намагалася використати їх так, як, сподіваюся, Ти задумав.
Читайте также: Одіссей, який повертається: Даніїл «Культура» Мірешкін про війну, театр і шлях додому
Текст: Ярослав Волков
Фото: Оксана Підлісна
Зачіска та мейк: Оксана Шеллінг
Залишити відповідь