Ім’я Жаклін Кеннеді десятиліттями залишається синонімом бездоганного стилю. У 31 рік вона стала однією з наймолодших перших леді США, але, за менш ніж три роки перебування, у Білому домі вона встигла змінити ставлення країни до власної історичної спадщини, мистецтва та ролі культури в публічному житті.
Читайте также: У Лондоні V&A відкриє виставку, присвячену 170-річній історії тренча Burberry
До 97-ї річниці з дня народження Жаклін Кеннеді ми згадуємо, як її рішення визначили культурну політику США та вплинули на уявлення образу першої леді далеко за межами Америки.
Ще в підлітковому віці Джекі відвідала Білий дім як туристка і була здивована тим, що в резиденції майже не залишилося історичних меблів, а відвідувачам навіть не пропонували путівника, який пояснював би історію будівлі. Коли в 1961 році вона повернулася вже як перша леді, то назвала слово «декорування» неприйнятним.
На переконання Жаклін Кеннеді, Білий дім потребував не нового інтер’єру, а наукової реставрації. Вона створила Комітет з образотворчого мистецтва, до якого увійшли історики, мистецтвознавці та експерти з охорони спадщини, а сама особисто переглядала урядові сховища у пошуках предметів, які колись належали президентам або були частиною інтер’єрів резиденції.
Серед найвідоміших знахідок, які Жаклін Кеннеді повернула в Білий дім, — письмовий стіл Resolute, виготовлений із деревини британського корабля HMS Resolute і подарований королевою Вікторією президенту Резерфорду Гейзу. Саме за її ініціативою його розмістили в Овальному кабінеті, де він залишається й сьогодні.
Для фінансування реставрації Жаклін Кеннеді відмовилася використовувати державний бюджет. Натомість у 1961 році вона заснувала White House Historical Association, яка вже наступного року видала перший офіційний путівник Білим домом. Кеннеді особисто затверджувала тексти, добирала фотографії та працювала над оформленням видання. Упродовж перших десяти місяців було продано понад 500 тисяч примірників, а прибуток спрямували на придбання історичних меблів і мистецьких об’єктів.
Читайте также: ВІРШІ: як готель вражень біля Буковеля переписує мову карпатської гостинності
Вондочас завершення реставрації вона перетворила на ще один культурний проєкт: телевізійну екскурсію Білим домом, яку 14 лютого 1962 року переглянули 56 мільйонів американців. Це зробило Кеннеді лавреаткою «Еммі» — цікавий історичний факт, який практично не має аналогів серед перших леді.
Як перша леді Жаклін також виступила проти знесення історичних будинків на площі Лафайєт навпроти президентської резиденції, запропонувавши компромісне рішення: зберегти історичні фасади, а нові урядові будівлі розмістити позаду них. Вона ініціювала створення оновленого Рожевого саду разом із ландшафтною дизайнеркою Рейчел Меллон, підтримувала реконструкцію Пенсильванія-авеню та виступала за створення національного культурного комплексу, який згодом став Центром мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді.
За президентства Джона Кеннеді Білий дім став місцем, де культура вперше посіла таке саме місце, як і дипломатія. На державні прийоми регулярно запрошували письменників, художників, музикантів, науковців та акторів, а в Східній залі облаштували мобільну сцену для концертів і театральних постановок, зокрема спеціальних програм для молодої аудиторії.
Під час закордонних візитів Жаклін також виконувала роль культурної амбасадорки. Міністр культури Франції Андре Мальро був настільки зачарований Джеккі, що погодився на її ідею «позичити» «Мону Лізу» з Лувру до США. Транспортування відбулося на кораблі SS France у герметичному контейнері з контролем температури та вологості. Спершу картину виставили в Національній галереї мистецтв у Вашингтоні, а згодом – у Метрополітен-Музеї.
Після поїздки до Парижа у 1961 році Джон Кеннеді навіть пожартував: «Дозвольте представитися. Я чоловік, який супроводжував Жаклін Кеннеді до Парижа. І, повинен зазначити, отримав від цього величезне задоволення».
Читайте также: За Прустом: Катерина Кухар
Залишити відповідь